Київський ар-нуво

Один з найбільш улюблених архітектурних стилів – ар-нуво, або модерн чи югендстиль. Рада поділитися фото деякими перлинами київського модерну.

Улюблений Хрещатик. Травень

Що тут сказати – Хрещатик, мабуть, найчарівніший у травні, під час цвітіння каштанів. Класика. Але у будь-яку пору року я просто обожнюю кам’яниці та арки Хрещатику, прикрашені рустом, декоративною плиткою і витонченими шпилями. Здається, що кожна з них ховає якусь таємницю..

Кожної весни нові відчуття і нові враження від головної вулиці України. Любимо безмежно.

Бронзовий лев: від Переяслава до Києва

Цей бронзовий лев-водолій, розташований у скверику в історичному центрі Києва, являє собою збільшену копію бронзової посудини, знайденої у Переяславі.

Одна з найбільш пам’ятних і улюблених скульптур Києва. Знаходиться між Софійським майданом і Михайлівською площею.

“Гапчинська – постачальник щастя #1”

Одна з найулюбленіших київських галерей неймовірної харківської мисткині Євгенії Гапчинської

#Gapchinska #art #Kharkiv #Kyiv #gallery

Від Кирила і Мефодія до Данте Аліг’єрі: мова слов’ян у Європі

Пам’ятник Св. Кирилу і Мефодію на Михайлівській площі у Києві

Св. Кирило і Мефодій – одні з найшановніших святих і культурно-просвітницьких постатей в Україні, “великі вчителі словенські”.

Дуже цікаво дізнатися більше про їхній внесок до розвитку слов’янських народів, зокрема, українців та Європи загалом.

“Унікальність старослов’янської мови полягає в тому, що вона стала першою в історії духовної культури Європи успішною спробою витворення літературної мови на народнорозмовній основі. Св. Кирило та Мефодій, греки родом, наважившись перекласти богослужбові книги відомою їм народною говіркою (узусом) слов’ян, мешканців їхнього рідного міста Солуня, майже на 450 років випередили автора прославленої “Божественної комедії”, якому, виявляється, помилково приписують пріоритет у використанні народнорозмовного мовлення в літературі “високого” стилю” (з книги Любомира Белея “Не минаючи ані титли…” Лінгвобіографія старослов’янської мови).

Неймовірно і захоплююче відкривати нові сторінки української історії!

Чай-кава по-кримськотатарськи: Мусафір

Просто обожнюю цю місцину з часів переїзду кафе “Мусафір” до Києва з Бахчисараю 2014 року. Дуже тішить бачити, що за ці роки кількість кафе у місті зросла. Саме це фото було зроблене у “Мусафірі” на Хрещатику. Кожен візит – не просто відвідини кафе, а занурення у неповторний світ кримськотатарської культури та атмосферу улюбленого Криму. Сумуємо і чекаємо на зустріч!