26 травня відоме як День Дракули – всесвітньо улюбленого і, мабуть, найвідомішого монстра. Цей день прив’язують до дня виходу в світ книги “Дракула” Брема Стокера. Одна з цікавих “готичних” таємниць на наших теренах – фреска “готські ігри” на стіні Софійського собору. Вважається, що це ряджений у масці – песиголовець (кінокефал) – який набув особливих властивостей перед двобоєм, оперізавши себе обрядовим поясом. Таємниці і непоясненне завжди приваблюють людей, а також є певним інтелектуальним викликом. Впевнена, що відкриття багатьох таїн Софії Київської, включно з цією, ще попереду.
робота “Готські ігри” Володимира Орлова, 1970 р. у вежі Анни Ярославни, Софійський собор
20 травня – Всесвітній день бджіл. Ці комахи здавну мали неабияке значення для різних народів, включаючи українців. “Одне з найдавніших наскельних зображень бджоли знаходиться на території Іспанії та датується приблизно 15 тис. до н.е. В єгипетській ієрогліфічній системі письма знаком бджоли позначали владу фараона. А на розкопках у ізраїльському місті Тель-Рехов було знайдено залишки найдавнішої відомої на сьогоднішній день пасіки, що діяла приблизно у часи Давида та Соломона. Окрім того, бджола часто виступала символом красномовства.
Бджоли зустрічаються на гербах українських міст Климовичі, Сосниця, Медвин, Ігумен (Червень), Сімферополь. Бортництво – один із найдавніших українських промислів. У часи Київської Русі Ярославом Мудрим у Руській Правді (1046 р.) були прописані покарання за порушення у княжих бортних лісах та тих, що належали простим людям. Виключне значення бджоли підкреслюється ще й тим, що “на узбережжі в пасічників ведеться звичай на Варвари вдосвіта варити кутю й узвар. Вранці ставлять їх на покуть, їдять за вечерею, а верх куті бережуть для бджіл.” ( Л. Мусіхіна “Звірослов. Міфологема тваринного світу українців”). Отже, у цей день найкращі побажання злагоди і достатку!
Це той самий фонтан у Криму, в Бахчисараї. Фото зроблене за декілька років до 2014 р. А на другій фото дещо подібний фонтан у Києві – як згадка. Пам’ятаємо і любимо.
Бахчисарайський фонтан у ханському палаціФонтан у центрі Києва, між Михайлівською площею і Софійським майданом
Зображення Збручанського ідола у Вежі Анни Ярославни на території Софії Київської
Збручанський ідол – одна з найвідоміших дохристиянських слов’янських пам’яток, знайдених на території України. Його називають Світовидом або Святовитом, а також Родом. Вважається, що його святилище розташовувалося на горі Богит на Тернопільщині. Скульптура складається з трьох частин, ярусів, які відповідно представляють три світи – Праву (світ богів), Яву (світ людей) і Наву (потойбіччя), за віруваннями давніх слов’ян.
Пам’ятка містить багато символів і сенсів, важливих для пращурів українців. Наприклад, символічним є зображення коня на одному з боків ідолу. “У слов’янській міфології коні супроводжують Перуна, Сварога, Світовида і Ярила. Культурна пам’ятка – Збруцький ідол та зображення коня на ньому. Краківський археологічний музей.
Кінь і нині зображений на гербах Старобільська, Збаража, Павлограда, Володимира-(Волинського)” (“Звірослов” Міфологема тваринного світу українців” Лілія Мусіхіна).
Дуже люблю принагідно прогулятися біля копії Збручанського ідола у Києві – одна з найцікавіших та найунікальніших пам’яток давноукраїнської культури незмінно зачаровує і, я впевнена, ще приховує багато таємниць!
Зображення Збручанського ідола у Вежі Анни Ярославни на території Софії КиївськоїДавньоукраїнський декор у Вежі Анни Ярославни на території Софії Київськоїкопія Збручанського ідола у центрі Києва між Софійським майданом і Михайлівською площеюкопія Збручанського ідола у центрі Києва між Софійським майданом і Михайлівською площею. У центральній частині – зображення конякопія Збручанського ідола у центрі Києва між Софійським майданом і Михайлівською площею
“Новий” ботанічний сад імені Гришка на Печерську – одне з найчарівніших місць у Києві навесні – місце тяжіння для прогулянок, пленерів, фотосесій, Тіктоків 😉 і просто натхнення.
Чай, кава, почитаємо 